| Tpacep |
Дата: 25.04.2016, 22:19 | Повідомлення # 41 |
|
Група: Адміністратори
Реєстрація: 19.10.2010
Повідомлень: 3749
Статус: Offline
| Цитата Av@kS (  ) В мене пайка лопнула. В бою повітря вийшло.
з ВХФ:
Цитата Av@kS ( ) А ще пробка на флязі лопнула. Іноді з фляги лилося по дорозі.
Тебе прокляв хтось, чи що? 
А чого ржете з "гнізда лелеки"? Між іншим, непогано вийшло. Жаль, ніхто не сфоткав. Було щось схоже на це:
|
| |
| |
| Maha |
Дата: 25.04.2016, 22:54 | Повідомлення # 43 |
Група: Команда
Реєстрація: 01.07.2013
Повідомлень: 1215
Статус: Offline
| Краще гніздо, чим просто круглий купол... Щоправда післі першого бою, гніздо трохи стало рідше.
|
| |
| |
| Tpacep |
Дата: 26.04.2016, 13:53 | Повідомлення # 44 |
|
Група: Адміністратори
Реєстрація: 19.10.2010
Повідомлень: 3749
Статус: Offline
| Ну і мій звітик 
Давненько вже хотілось пограти на пересіченій місцевості з якоюсь водною перешкодою, тому від самого початку очікував від цієї гри позитиву.
Виїхали втрьох (Офф, Маха і я, Авакс вирушив потягом напередодні) з Києва в суботу близько 2.00. До того я навіть примудрився поспати пару годин. Багажу набралось стільки, що четвертний в машину ніяк би не вліз. Вже в дорозі з'ясувалось, що не влізло навіть запасне колесо і насос, що було досить сміливо з нашого боку перед поїздкою на 1000 км.
Під Борисполем заправились пальним і кавою. Перші 3 години їхалось легко і весело, поки звернули трохи не там. Навігатор замість того, щоб повернути нас на маршрут, повів якимись депресивними місцями, де в дорожному полотні ям було більше, ніж самого дорожнього полотна. В результаті маршрут подовшав всього на 20 км, але при середній швидкості 30 км/год. часу там ми витратили немало. Добрались на місце пізніше запланованого (о 10.30), але на початку гри то не позначилось, бо приготування йшли неспішно. Гра почалась лише близько 13.00.
Поділились 11 дніпрян проти 10 гостей (Заград, Чакі, Воля). Ми були в обороні. Наша задача - не допустити знищення умовної "РЛС". Відповідно, атакуюча сторона мала прорватись через канал (по мосту чи вбрід), дійти до РЛС, встановити там імітацію бомби з таймером на 15 хв. і не дати нам зупинити таймер. Непроста задачка, будьмо відвертими... Мостів було 3 (а не 2, як очікувалось), що ускладнювало і нашу задачу. РЛС відділяв від каналу не дуже високий, але місцями крутоватий (градусів 30-40) схил.
В обороні ми розподілились наступним чином: найближчий до РЛС міст №3 охороняла наша четвірка, міст №2 - 3 бійця, найбільш віддалений міст №1 - 2 бійця і на РЛС знаходився на підстраховці один снайпер. Я встиг поставити перед мостом №3 пару розтяжок і заліг за хащами на лівому фланзі. Невдовзі противник почав концентруватись за каналом навпроти мене. Кількох з них вдалося дістати крізь просвіти в хащах. У відповідь мою позицію неприцільно обстріляли. На наш берег прилетіли дими, після чого "червоні" пішли на штурм мосту, але були швидко перебиті перехресним вогнем + спрацювали мої розтяжки. Якийсь час ми тримались, а потім противник непомітно перейшов канал вбрід лівіше від мене (я передбачав це, але не встигав крутитись на 3 сектори) і розстріляв мене з флангу.
Поки відреспився, ми остаточно втратили міст №3. Але одесити вчасно підстрахували (ми ще на початку домовились про такі дії) і перехопили противника, коли ті дерлись по схилу до РЛС. Ярик запросив підмогу на лівий фланг, і я пішов туди. В процесі перестрілки Криса почала плюватись. Вжався в землю, міняю балон, а знизу наближаються голоси - було адреналіново. Балон був замінений якраз вчасно - один "червоний" проходив недалеко, але не помітив мене, за що і поплатився. В цей час з респу вийшла наша група і почала зачищати "червоних" з тилу, поки ми стримували їх перед РЛС. На пару з одеситом гарно розстріляли щитовика, який з прикольним грохотом тащив щит вгору: спершу я стрельнув в нього (можливо, влучив в руку), а коли той розвернувся в мою сторону, одесит Діма (Локі) добив збоку. Коротше, цей прорив ми відбили. Приємно, що все це характеризувалось дуже інтенсивним радіообміном, ми постійно координувались між собою, але хаосу в ефірі не було. Чесно, не очікував такого від нашої "збірної солянки".
Коли трохи стихло, я дозарядив магазини і пішов вниз на прикриття мосту №3. Там теж було відносно тихо, але в р-ні мосту №2 працював ворожий снайпер. Влад попросив підтримки, і я пішов до нього. Але Влада звідкись таки зняли, тому я піднявся трохи по схилу, щоб мене було складніше дістати, заліг за великим деревом і почав спостерігати за мостом №2. Лежати вниз головою було незручно, тому опробував положення на спині ногами до дерева - супер! Щоправда, постріляти з нього не довелось, бо атак в мою сторону більше не було. Лише між мостами №2 і 3 наші ловили якогось одинокого диверсанта, та на мосту №1 відбулася коротка перестрілка. "Червоні" явно стомились і частина їх злилася. Тому організатори оголосили закінчення гри. Ігрова фаза тривала 3,5 год. і закінчилась нашою перемогою.
На другий день по легенді ми йшли в контрнаступ. Гра перемістилась на інший берег каналу, мости вже не були задіяні. Майже половина дніпрян не залишилась на другий день, тому для балансу на їх бік перейшов Влад. Співвідношення сторін стало 9х7. Ми мали відшукати в яру 3 контрольні точки і захопити їх (на практиці це було просто і оригінально, треба взяти й собі на замітку - злити воду з пляшки через отвір в пробці; якщо вбивають за цим заняттям, зливання води треба припинити; пляшки переміщувати не можна).
Зі старту розділились: одесити мали зачищати яр зліва, а ми - обійти його справа і з тилу вийти на КТ-3. Під час обходу наткнулись на Влада. Я не влучив в нього першими пострілами, він відповів по мені з підствольника, але теж мимо. Спільними зусиллями ми таки наморщили Влада, але на шум підтягнувся Дим, зайшов зліва і виніс Маху з Аваксом. Дивно, що він не став дочищати нашу позицію (мабуть, подумав, що там більше нікого немає), а спокійно вийшов на відкрите місце і був покараний мною за наших хлопців
Тим часом одесити без проблем захопили КТ-1, але по мірі просування по яру зустріли жорсткий опір і повиходили на респ. Ми з Оффом продовжили дуже обережно просуватись вперед в напрямку КТ-3, Офф виніс щитовика. Справа від мене знову з'явився Дим, зав'язалась перестрілка. Дим (змушуючи мене оце зараз вдатись до тавтології ) кинув в мою сторону дим, а я, користуючись завісою, трохи зблизився і кинув йому у відповідь гранату. Кинув, як завжди, "влучно", проте це змусило його змінювати позицію. Він показався з-за завіси і знову отримав від мене пів-грама в бік. Потім справа ще пробував заходити Влад, але був вчасно помічений мною (його демаскував темний щит). Я вибрав момент, коли Влад зупинився метрах в 30 і, хоч над щитом торчала лише його голова, але мені того вистачило. Після цього противник залишив спроби обійти нас по правому фланзі і, схоже, сконцентрувався на обороні контрольних точок.
До нас підтягнулись одесити і Авакс. При цьому, останній мало не пристрелив мене в спину. Куля свиснула поруч і зайшла в дерево. "Добре, що він зі снайперки Оффа стріляти не вміє" - подумав я Але для мене це був найгостріший момент за гру - жестами і по рації пояснювати горе-снайперу, що "я - свій", поки він довго мовчки розглядає мене в оптику, і не знати, прилетить мені від нього ще раз чи ні. Але в підсумку розум переміг
Попереду знову замаячив щит Влада. Сам дістати його не зміг, підізвав Авакса. В цей момент Влад вистрелив по нам з гранатомета. Вибухнуло в кроні дерева, за яким ми сиділи, знизу загорілась трава. Швидко загасили і повернулись до гри. Авакс вів по Владу турбуючий вогонь, одесити обходили справа, а я вирішив спуститись в яр на розвідку КТ-2. Тепер думаю, що це була помилка, адже ми від початку націлювались на КТ-3 і треба було діяти по плану. В яру зустрів Маху, по ньому звідкись працював Дрозд. Я надовго (мій фейл) висунувся оглянути одне підозріле місце і отримав від снайпера хедшот. Поки піднімався, мені насипав ще й Дрозд.
На респі зібрались Артур, я і пізніше до нас приєднались Маха з Яриком. Від когось прийшла інфа, що пара "червоних" знаходяться вже на нашому краю яра і пасуть вихід з респу. Вирішили зачистити це неподобство: я з Махою зліва, Ярик з Артуром - справа. Ми необачно вийшли на відкритий схил яру і нас чітко перещолкав снайпер. Мене - знову в голову, причому я в цей час лежав. Одеситів теж винесли, з Дрозда. Ми вирішили повторити, вже обережніше. На цьому нас і застав кінець гри. Противник протримався 3 год. Наша задача виконана частково (на 30%) - захоплена одна з трьох КТ.
Далі - обід, збори, подяки, прощання. Хлопці трохи подуркували, кидаючи в канал Р2000 - вода підлітала метри на 3 Додому їхали втомлені, але обережно, щоб знов не блуконути, чи не заночувати посеред поля з пробитим колесом, бо дорога Р-52 була найгірша, яку я бачив у своєму житті. Все обійшлось, та на жаль, в лобове скло прилетів камінець від машини попереду і залишив потрісканий слід на згадку про цю поїздку. А вона таки вдалася! Спасибі всім, хто склав компанію!
|
| |
| |
