Передмова.
Все, що далі буде написано нижче – особиста думка автора, і не претендує на істину в останній інстанції. Все, що написано нижче – приблизний план можливих дій, якій виноситься на загальне обговорення з метою пошуку хардерів з ідентичним поглядом на хардбол. Все що написано нижче – не являється предметом срачів, холіварів, тролінгів чи мережового цькування. Тож автор заздалегідь попереджає, що свідомо ігноруватиме будь які провокативні, лайливі чи насмішкуваті репліки користувачів. Отже.
У хардболі я з 2007 року. Оглядаючись назад, мені нажаль здається, що принаймні у Києві хардбол загальмувався у своєму розвитку. Спочатку визначимося з деякими дефініціями. Не секрет, що хард сподобався нам саме через умови, максимально наближених до бойових. Але з часом хард у Києві втратив такі ознаки. Впродовж 2008-2010 років наші боївки проходили за цілком ідентичним сценарієм – стінка на стінку. У 2010 році до сценаріїв додалися хіба що пошук і штурм висоти. В усьому іншому сценарії не відрізняються одне від одного. За два роки ми навіть не спромоглися поміняти місцевість у лісі де воюємо. Одиничні виїзди на Водогін чи на Червоний Хутір не рахуються, оскільки таких поїздок були одиниці.
На фоні такої «типовості» кожного сценарію проскочила ще одна тенденція – повальне відставання бійців у тактичному плані. Тобто, незважаючи на розмови та висновки зі зльоту Осінь 2009 наша тактична підготовка й досі залишається на нульовому рівні. В чому це проявляється:
- відсутність командної взаємодії;
- як результат хаотичність дій на полі бою;
- відсутність скільки небудь позитивних результатів від користування радіостанціями.
І врахуйте, що це відбувається під час боївок на давно хоженій-перехоженій місцевості.
Нажаль серед своєї команди я не знайшов підтримки у плані акцентування уваги команди на шліфуванні індивідуальних та групових тактичних навичок. Склалося враження, що така одноманітність всіх влаштовує. Гравців влаштовує просто бігати і просто стріляти. В цьому вони знаходять і задоволення і підвищення своєї самооцінки. Адже будь яка командна взаємодія потребує прискіпливого навчання та терпіння.Як виявилося багато хто на це не здатен.
Проте мене такий сценарій не влаштовував і категорично не влаштовує. Тож я, зібравшись зі своїми думками висуваю пропозицію всім київським хардерам. Я пропонує об'єднатися нам у групу, яка буде робити акцент на тактичному хардболі. Дане об'єднання є пошуком людей, які також прагнули б цим займатися, і ніяким чином ця пропозиція не спрямована на розвал існуючих київських команд.
Добавлено (2010.08.17, 18:56)
---------------------------------------------
Тепер знову до дефініцій. Що як на мене є тактичним хардом?
Тактичний хардбол спрямований на те, щоб шляхом моделювання різноманітних тактичних сценаріїв, які наближені до певних видів загальновійськового бою або малої війни спонукати до:
- підвищення індивідуальної майстерності бійця;
- підвищення рівня взаємодії між бійцями у команді;
- засвоєння бійцем настанов, інструкцій та методик здійснення бойових операцій за мінливої тактичної обстановки на основі досвіду глобальних та локальних конфліктів.
Для того, щоб виконати вищеназвані пункти слід:
- моделювати нові сценарії ігор, які проходять на більшій місцевості та моделюють певну тактичну ситуацію,
- здійснювати теоретичне та практичне навчання бійців веденню бойових дій на різноманітних видах місцевості та різноманітних ситуаціях.
Переш прямо зобов'язує кардинально міняти у сценаріях все: величину місцевості, задачі, час виконання. Про тактичні сценарії вже давно написано тут.
З приводу другого. Для проведення повноцінного вишколу бійців слід:
- підготувати теоретичний матеріал, який може знайти своє пряме застосування у харді;
- Організовувати окремі тренінги для бійців де основна увага буде приділено саме шліфуванню на практиці теоретичного матеріалу.
Нижче я подаю список теорії, яка у харді знаходить своє застосування і конче необхідне для навчання. Прошу виловлювати свої зауваження та пропозиції.
Список теоретичних матеріалів
1. Бій малого підрозділу у складних умовах місцевості.
- Практика пересування підрозділу в поході;
- Сигналізація жестами;
- Практика радіообміну;
- Бойове пересування підрозділу під вогнем супротивника, підрозділ у наступі та відступі;
- Дії підрозділу в патрулюванні;
- Дії підрозділу в засідці;
- Дії підрозділу при втечі від переслідування;
- Дії підрозділу при оборон стаціонарного пункту, несення служби на блокпості та контрольно-пропускному пункті;
2. Бій в населеному пунктів;
- Загальна характеристика бою в населеному пункті;
- Штурм підрозділом будівлі;
- Оборона підрозділом будівлі;
- Зачистка;
- Практика індивідуального пошуку,
- Практика групового пошуку;
- Снайпінг та контрснайпінг;
Поки це все. Це і є та сама база знань, яка дозволить хоча б якось підняти рівень індивідуальної та групової виучки бійців. З усіх вищенаведених пунктів я готовий надати учбові матеріали.
Післямова. Прошу всіх хто прочитав цю тему. Якщо вона вам не цікава – просто ігноруйте її. Я чекаю відповіді від тих хто хотів би цим займатися. Кому вже набридли «многафрагафф». Саме для них написана ця стаття.
попробую скачать. 
Дуже радує, що Богдан знову може бігати!))
