1го дня 33 було. На другий вийшло 16 в 1у гру і чоловік 12-14 в другу. Сильного удару по боєздатності завдали чарівні напої і посиденьки.
Я не скажу що ми в загалі повзали. Було багато стрімких перебіжок між укриттями. Будинки і техногенні укриття не передбачають повзати, бо по сміттю не поповзаєш. Тільки бігом. А стосовно прямо ходячості, то і до дощу багато штурмовиків ходили як в парку на прогулянці часом. Снайпери сидали на 2х поверхах або глибоко в зеленці. тому між будинками і шарилися на розслабоні. Ну я стосовно тих моментів, де я був. Було в загалі не напряжно грати. По мені снайпер не разу не стріляв навіть))) Удача.Додано (31.10.2016, 15:09)
---------------------------------------------
Мені саме більше сподобалося шукати, знімати розтяжку. Задоволений як слон))) В грі зняв тільки одну. Більше не довелося.
Ми в ночі лазили з Ірландцем. Був Прічер, я, Ірландець, Йож і ще хтось. Як виявилося фрагменти супутника були заміновані. До них з низу кріпилися шнурки. Вибухи були вкопані і прив’язані до коріння чи до чогось сантиметрів 20 під землею. Інженеру потрібно було розміновувати ножицями, щоб не підірватися. Ірландець вночі без мапи познаходив всі вцілілі розтяжки. Нам хотілося шоу і ми їх підривали. А на останній підірвався Ірландець. Йому сказали обережно не тягни. З словами -„Да х..ня, все под контролем,ща, сниму...” бахнув собі майже в обличчя. Гарну подряпину на підборідді отримав Дим. Пощастило, всі без травм. Але це було феєрично. Як в анекдоті про електриків і струм.
